Місто Львів здавна славилося багатою архітектурою та великою кількістю тематичних закладів. Нещодавно відкрилася ще одна тематична ресторація, яка досить швидко стала набула популярності. Назва якої «П’яте підземелля».

Колись давним-давно, ще за часів середньовіччя у Львові вирувало життя зовсім не таке до якого ми звикли. Люди у той час жили іншими інтересами та захопленнями, у них були свої манери поведінки та погляди на життя, одяг суттєво відрізнявся, вони дотримувались різноманітних традицій, які до цього часу практично не збереглись.

Щоб відтворити частинку епохи середньовіччя, було вирішено відкрити у Львові тематичний ресторан «П’яте підземелля». Але де ж його відкрити? Звичайно, що на території середньовічного міста. Для цього обрали одну з найстаріших кам’яниць на площі Ринок, а саме під номером 5.

Прогулюючись площею Ринок, дуже легко відшукати локацію ресторації «П’яте підземелля», оскільки вже при вході дорогих відвідувачів зустрічає постать монаха. Потрапляючи у середину, ми ніби переносимося у минуле, у часи середньовіччя.

Інтер’єр  ресторану «П’яте підземелля» цілком відповідає періоду середньовіччя. Саме в цьому стилі оформлені великі зали, що розташовані у підземеллях будівлі. З усіх сторін оточені кам’яними стінами. Не залишили поза увагою і меблі та столи, і виготовили їх із масивного дерева. Гармонійним доповненням стали свічки, оскільки саме завдяки їхньому освітленню створюється напівтемрява в приміщенні. Також, усюди знаходиться різноманітна лицарська зброя, щити та багато інших предметів декору з тих часів.

Важливо зазначити, що в ресторації «П’яте підземелля» знаходиться великий і, до речі, справжній меч. Знайшли у його під час облаштування закладу. Існує ймовірність, згідно історичних досліджень, що він міг належати лицарям Тевтонського ордену. При бажанні, можна спробувати його витягнути з каменю.

Атмосфера там особлива. Персонал закладу привітний. Важливим елементом у ресторані «П’яте підземелля» є одяг в середньовічному стилі. Чоловіки одягнені в одяг монахів, а ось офіціантки в образі середньовічних жінок в сукнях.

Не варто оминати увагою і трон, на який можна присісти та приміряти корону, при цьому зробивши чудові фотографії на згадку про «П’яте підземелля» у Львові.

Кухня також відповідає тематиці ресторану «П’яте підземелля». Страви готуються за спеціальними рецептами та подаються у глиняному посуді. Смачні м’ясні страви, запашний домашній, свіжо спечений хліб, п’янке вино та духмяне пиво залишать лише приємні враження про кухню часів середньовіччя.

Будучи у Львові, мабуть, таки варто відвідати ресторан-підземелля, спробувати середньовічних страв та напоїв, насолодитися затишною і водночас трішки містичною атмосферою.

Адреса: м. Львів, пл. Ринок 5

Години роботи: 12:00-00:00

Тел.:  099 674 5351

Кожна вуличка, кожен будинок  у місті Львів має свою історію. Не є виключенням і будинок під номером два, який знаходиться на площі Ринок у місті Львів. На сьогодні це є діючий львівський історичний музей. Якщо дивитися на будівлю з площі Ринок, то ми бачимо лише три вікна по фасаду, але з другої сторони, де вікна виходять на вулицю Ставропігійську зовсім інша картина – велика кількість вікон свідчить про велику площу палацу. Так як приблизний рік будівництва припадає на епоху архітектури в стилі Ренесансу, то відповідно декор будівлі оформлено в цьому ж стилі. На фасаді будівлі можна побачити фігури дельфінів. Їх символіка свідчить про благополуччя та удачу в торгівельній справі та й водночас були оберегами від небезпек. На жаль ім’я замовника  та хто був архітектором точно не відомі, знаємо лише, що, приблизно, будівля була побудована наприкінці 16 століття.

Уже на початку 17 століття власником кам’яниці стає Роберто Бандінеллі. Так, як у ті часи нумерації будинків ще не було, а розрізняти їх було якось потрібно, то будинки отримували свої назви від прізвищ власників. Тобто будинок колись отримав назву палаццо Бандінеллі, яка була актуальна дуже довгий період, хоча навіть і в наш час інколи можна почути цю назву. Сучасна адреса - пл. Ринок №2.

Роберто Бандінеллі був відомим купцем та власником поштової справи у Львові, опанувавши цілком протилежну діяльність відносно батька. Його батько – Бартоломео Бандінеллі був видатним скульптором та  художником. Роботи Бартоломео були виконані в основному в стилі маньєризму. В деяких історичних джерелах згадується про постійне змагання за першинство та визнання в світі мистецтва з також не менш відомим  Міккеланджело. Частково запозичивши азартний та вибуховий характер свого батька, вирішив пошукати свого щастя де інде. Вирішив одружитися. Вибір випав на дочку заможного львівського купця, який давав величезне придане за свою дочку. Тому з переїздом вирішив не затягувати. Так Роберто Бандіненелі опинився у Львові і в цій кам’яниці.

Щоправда сімейні відносини складалися не так добре, бо через кілька років молода сім’я вирішує розлучитися. Проте хороші відносини, незважаючи на розвід, з своїм тестем зберігалися й надалі, оскільки обоє були купцями. Хоч у сімейному житті не заладилось, та от у поштарській справі все було з точністю до навпаки. Вивчивши детально особливості  в Кракові,Роберто вирішує відкрити у Львові власну приватну поштову справу.  У 1629 році, отримує королівський дозвіл на діяльність. І починає нею займатися та поступово розвивати.

На той час поштова діяльність відбувалась так: спершу отримували замовлення на відправлення посилки чи документів, наймали людину, яка мала доставити посилку до місця отримання, якщо багаж мав високу цінність, то могли наймати кілька людей для передачі. Протягом дороги до місця призначення посильним потрібно було міняти коней, харчуватися, відпочивати  та ночувати десь. Тому вартість на поштові відправки були дуже дорогими і далеко не усі могли дозволити собі це задоволення. Зазвичай відправляли по пошті важливі юридичні документи та листи важливого значення та гроші. До прикладу, вартість відправки одного листа була дорожча, аніж вартість однієї корови. Відправлення готувалися за здалегіть. Відбувалось це за допомогою поштової карети, яка збирала усі замовлення, а відправка проводилось  один раз в тиждень, по суботах.

З часом Роберто налагодив поштові відносини із знатоками своєї справи і в інших містах, тим самим створивши цілу поштову мережу у Європі. Проте як завжди не може ж бути все добре. Міському магістрату було накладно та й задорого постійно відправляти листи та іншу важливу інформацію через приватну пошту Роберто Бандінеллі. І було вирішено, що відтепер і магістрат буде займатися послугами досить таки вигідної справи. Все було організовано. Відповідно у приватної пошти Роберто з’явилися, можна сказати конкуренти. Послуги пошти значно здешевіли. Пройшов час і бізнес Роберто Бандінеллі  прогорів… А от рішення магістрату, почало приносити певні прибутки.

Йшли роки, змінювалось і призначення будинку. Є відомості що у період першої загальноєвропейської війни, яка тривала з 1618 до 1648, до Львова з міста Краків було перевезено монетний двір. Розмістили його у палаццо Бандінеллі, де він і діяв на протязі певного періоду. Згодом у цій будівлі розмістилася книгарня. Відома на той час як – книгарня Вільде. Працювала за цією адресою у період початку 19 століття. Це був час, коли для обговорення літературного мистецтва збиралися вищі кола населення. Тут культурно проводили час літератори, митці, актори, музиканти та інші. Варто, також, згадати і про 1841 рік, коли в цій будівлі  розпочала свою діяльність перша фотолабораторія.

Балаццо Бандінеллі кілька разів перебудовувався, а наприкінці 20 століття знаходився у дуже аварійному стані і потребував негайного  відновлення та реставрації.  На протязі семи років розпочинаючи з 2000 року велася ґрунтовна реставрація. Завдяки цьому ми, тепер, маємо можливість оглянути гарно облаштовані зали з багатою експозицією. Майстри намагалися відтворити все максимально точно.

2005 рік є важливою датою в багатій історії цієї будівлі. А саме 28 грудня, оскільки саме тоді відчинилися двері уже історичного музею, а саме палаццо Бандінеллі. Знавці намагалися створити максимальний комфорт для відвідувачів та зібрати захоплюючу експозицію. Їм це цілком вдалося. Старовинні меблі різного часового проміжку, унікальні картини та полотна, портрети визначних особистостей, дзеркальне трюмо, предмети автентичного старовинного посуду, годинник, ваз, скульптур та величезної колекції срібних виробів.

Третій поверх багатий різноманітними об’єктами художнього промислу

 А, ось на першому поверсі будинку, сьогодні знаходиться музей пошти, де можна оглянути різноманітні речі, які колись мали відношення до поштової справи, а саме зброя, яку часом використовували для захисту посильні, одні з перших листівок, сумки, в яких  перевозили пошту, та мундири призначені для поштарів. Музей завжди з нетерпінням очікує на своїх відвідувачів, оскільки працівникам музею є що показати та й розповісти про колекцію, яка там знаходиться. Зазирнути туди можна щодня, окрім середи.

Графік роботи: щодня, окрім середи 10:00-17:00

Адреса: пл. Ринок 2